ПОПОКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док., розм.
1. Крутитися багато разів, тривалий час.
2. перен. Бути в скрутному становищі через нестачу чого-небудь тривалий час. — Отепер попокрутишся без піджака, вояко! (Довж., І, 1958, 386).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 217.