ПОПРИБИВА́ТИ 1, а́ю, а́єш, док., перех. Прибити що-небудь (про багатьох); прибити багато чогось. Молода компанія пила всю ніч.., позривала всі вивіски з шинків і поприбивала на брамі гімназії (Н.-Лев., II, 1956, 39); Я швидко поодривав покажчики і поприбивав каменем їх знову, але тільки поміняв місцями (Сміл., Сашко, 1957, 189).
ПОПРИБИВА́ТИ2, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Прибити багатьох, багато чого-небудь. Хрущів у нас на деревах було багацько, так що Ліля з Марисею гарцями збирали і топили, але тепер їх поприбивав град (Л. Укр., V, 1956, 8).
2. Пошкодити морозом багато чого-небудь (листя, квіти і т. ін.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 225.