ПОПРИБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Одягнутися ошатно (про багатьох). Отець Мельхиседек розігнав усім сон. Матушки швиденько повмивались, поприбирались й вишли [вийшли] до світлиці (Н.-Лев., III, 1956, 119); Поприбираються [дівчата], було, в сукні, поодягають поверх їх корсетки, .. і по три, по чотири, з квітками в руках, ходять з кінця в кінець майдану (Вас., І, 1959, 375).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 225.