ПОПРИГУБЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте, док., перех. Пригубити що-небудь (про багатьох). Гості, знаючи ораторську вдачу пана маршалка, мовчали, — деякі попригубляли й свої чарки (Фр., II, 1950, 369).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 226.