ПОПРИКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док.
1. перех. Прикотити все або багато чого-небудь. Діжки поприкочуємо сюди та тут і позамочуємо (Сл. Гр.).
2. неперех., розм. Прибути куди-небудь (про вози, машини і т. ін.); // Приїхати (про всіх або багатьох).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 227.