ПОПРИЩУ́ЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., перех. Прищулити (око, очі) (про всіх або багатьох). Дітва, поприщулювавши очі та висолопивши язики, обсяде [чужинця]. Розглядають, мовчать (Хотк., II, 1966, 396).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 231.