ПОПРИЇЖДЖА́ТИ, а́ємо, а́єте і ПОПРИЇЗДИ́ТИ, имо́, ите́, док. Приїхати (про багатьох). Поприїжджають було до пана гості з Варшави. Козаки повинні стояти коло зали по обидва боки дверей (Н.-Лев., І, 1956, 130); Поприїздили не тільки гласні. Багато наїхало з повіту й так собі цікавих панів (Мирний, II, 1954, 269); Задзвонять дзвони, як і давніше, загомонять дівчата, як і давніше, .. поприїздять із міст паничі багацькі, як і давніше (Козл., Щури.., 1956, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 226.