ПОПРОБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Пробити все або багато чогось, у багатьох місцях; // Поробити багато отворів у чому-небудь, десь. [Єгиптянин:] Я б, може, просто гору обтесав і в ній попробивав без ліку ходів, і саркофагів тисячі поставив (Л. Укр., II, 1951, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 231.