ПОПРОРУ́БУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Прорубати в чомусь (отвори, вікна і т. ін.). Сидір Петрович сам попрорубував більші вікна, повикидав з вікон залізне перехрестя (Н.-Лев., І, 1956, 349); Коли б можна, коли б їй було під силу, то за один день.. в напівтемних хатах попрорубувала великі вікна, щоб люди бачили денне світло (Чорн., Потік.., 1956, 308); Попрорубувати ополонки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 235.