ПОПУ́ДРИТИ, рю, риш, док., перех. Злегка покрити пудрою (обличчя, волосся). Ярослава рішуче встала з ліжка, помила й попудрила обличчя (Дмит., Розлука, 1957, 232).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 239.