ПОПІДКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Підкрутити що-небудь (про багатьох). Всі ті добрі люди, попідкручувавши вуса, щиро заходились коло мудрого борщу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 428).
2. Підгвинтити багато чого-небудь; // Покрутивши, відрегулювати багато чогось. Попідкручували лампи.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 203.