ПОПІДПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Підіпхнути багато чого-небудь під щось, у багатьох місцях. Сіно вибране попідпихав долом попід пруттє [пруття] (Фр., II, 1950, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 204.