ПОРАХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порахува́ти. І пораховану вівцю вовк їсть (Укр.. присл.., 1963, 147).
◊ Дні порахо́вано чиї — кому-небудь лишається жити дуже мало. Родіон Костецький добре розумів свою хворобу і краще, ніж хто інший, знав, що дні його пораховано (Перв., Дикий мед, 1963, 116); Ко́жна хвили́на порахо́вана — часу дуже мало, не можна гаяти жодної хвилини. На стартовій площадці діловий ритм. Тут кожна хвилина порахована, кожна людина знає свої обов’язки (Рад. Укр., 13.VIII 1962, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 248.