ПОРНОГРА́ФІЯ, ї, ж. Натуралістичне, непристойне зображення статевого життя в живопису, літературі, кіно, фотографії тощо; твори, що містять таке зображення. Був се збірник трохи що не всеї [всієї] порнографії, яку тілько випродукувала підгниваюча на пні польська шляхетська фантазія в кінці XVIII і в початках XIX віку (Фр., III, 1950, 442); Умови шаленого наступу реакції після поразки революції 1905-1907 рр. породили пристосовницьку, декадентську літературу, що оспівувала містику, порнографію, песимізм (Рад. літ-во, 2, 1958, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 263.