Що oзначає слово - "поробитися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПОРОБИ́ТИСЯ, ро́биться, ро́бимося, ро́битеся, док.

1. З’явитися, утворитися в певній кількості. На очах більма поробились (Котл., І, 1952, 104); Коняку щось напало, гулі поробилися (Мик., II, 1957, 83).

2. з ким і без додатка, розм. Статися, трапитися, відбутися. — Що се поробилось? — питає пан.. Пані й почала: і обікрала її стара, і всі хотіли її душі (Вовчок, І, 1955, 136); — З хазяйкою щось поробилося: лежать-мовчать, нікому нічого (Мирний, IV, 1955, 67); З тієї хвилини, коли він побачив на її очах сльози.., щось буквально поробилося з Бронком. Відчував потяг до Ольги Річинської (Вільде, Сестри.., 1958, 563).

3. Стати ким-небудь або якимсь, набувши певних якостей, властивостей (про всіх або багатьох). Поробилися вони [хлопці] п’яницями, волоцюгами, злодюгами… (Мирний, II, 1954, 160); — Та здорові, нівроку, поробились [бійці] на свіжому повітрі! (Довж., І, 1958, 368); // Посісти певне соціальне становище, досягти певного матеріального стану і т. ін. — А ті сироти.. пішли помежи людей, привикли до роботи і до порядку і поробилися порядними та маючими господарями (Фр., XIII, 1954, 429); «Голопузі» сипнули по всіх усюдах… Поробились окономами [економами], управителями, посесорами невеличких маєтків (Мирний, II, 1954, 89); // Вступити в стосунки спорідненості, свояцтва і т. ін. От вони [шляхтичі] й поробились зятями заможних панів (Мирний, II, 1954, 108); // Змінити зовнішній вигляд, вираз. Обличчя всі поробилися без цвіту і без квіту наче (Вовчок, І, 1955, 359); // міф. Перетворитися, обернутися на кого-, що-небудь. [Орися:] Коли б зараз поробились ми чайками. Ми б літали над козаками (Вас., III, 1960, 31).

4. діал. Робити, працювати якийсь час. Ішов [Зінько] не поспішаючись, бо була неділя, а поробившися добре ввесь тиждень, любив у неділю відпочити (Гр., II, 1963, 322); — Рік поробишся в полі, сину, ми тобі великою сім’єю поставимо хату, — пообіцяв Гнатові голова колгоспу (Горд., II, 1959, 210).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 264.