ПОРОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Розібрати все або багато чого-небудь; // Забрати всіх або багатьох по одному, все або багато чого-небудь частинами. — У нас і тепер безземельні зараз би порозбирали ту землю, а ви її продаєте одному (Гр., II, 1963, 362); Підводилися чоловіки, брилі надівали. Жінки порозбирали дітей маленьких — більшенькі ще коли з двору гайнули… Рушили юрбою (Головко, І, 1957, 255).
2. Розібрати на частини машини, механізми і т. ін.
3. Перебираючи, розкласти, розмістити де-небудь все або багато чогось.
4. розм. Роздягти всіх або багатьох.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 270.