ПОРОЗКРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Розкритися (про все або багато чого-небудь).
2. Скинути з себе ковдру і т. ін. (про всіх або багатьох). В хаті було душно, діти порозкривалися і лежали розкидавшись (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 274.