ПОРОЗЛИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозлива́ти. Газдиня оглянулася. П’яні люди, запах порозливаної горівки [горілки],.. чад — все те дисгармоніювало з її сердечною тугою (Хотк., II, 1966, 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 274.