ПОРОЗПИНА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Розіпнутися, розп’ястися (про все або багато чого-небудь); // розм. Поширитися на якійсь поверхні. Хазяйка металася на постелі, кидалась, страшно водила очима. На її шиї, на руках, неначе жаби, порозпинались чорні плями (Мирний, III, 1954, 118).
2. Стати, лягти, широко розкинувши руки (про всіх або багатьох). Чого ви порозпиналися на дверях? (Сл. Гр.).
3. Розстібнувшись відгорнути поли верхнього одягу; розкутати хустки (про багатьох).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 276.