ПОРОЗПЛИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Поплисти в різних напрямках (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).
2. Потекти в різних напрямках (про щось розлите); // Розплистися, розійтися, втрачаючи чіткі обриси (про багато чого-небудь). Літери на папері порозпливались від поту (Гончар, III, 1959, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 277.