ПОРОЗПО́РЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Розпороти шви, сукні і т. ін.; розпороти в багатьох місцях що-небудь зшите.
2. Розрі́зати, розірвати чим-небудь гострим багато чогось.
Животи́ порозпо́рювати кому — повбивати всіх або багатьох. Ані хвилиночки не спочину, доки всім їм, отим поганцям, животи не порозпорюю (Фр., III, 1950, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 277.