ПОРОЗСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОРОЗСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розстелити, розкласти на якійсь поверхні все або багато чого-небудь. Вгорі, просто Канева, по Дніпру біліють вередливі піскуваті мілини, неначе хто порозстилав по воді білі хустки (Н.-Лев., II, 1956, 384); Порозстелявши на гарячому камені плащ-палатки, бійці збирали в них довгождану вологу (Гончар, III, 1959, 393).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 279.