ПОРОЗТАВА́ТИ, ає́, док. Розтанути в багатьох місцях (про сніг, кригу і т. ін.). Порозтають тії білії сніги, Покриються травицею всі луги (Гл., Вибр., 1951, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 279.