ПОРОЗТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Тручи, подрібнити, розтерти все або багато чого-небудь.
2. Тертям ушкодити шкіру в багатьох місцях. Старшини, роззувшись перед студбатівцями, показували їм, як треба правильно обмотувати онучу, щоб не порозтирати ноги в дорозі (Гончар, Людина.., 1960, 77).
3. Зробити масаж усім або багатьом; натерти ліками всіх або багатьох.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 279.