ПОРОЗТРИ́НЬКУВАТИ, ую, уєш і рідко ПОРОЗТРИ́НЬКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Розтринькати всі гроші, майно і т. ін. Порозтринькувавши биті таляри по державних приказах і лишившись без шеляга, парубок мусив думати й про кусень хліба (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 519).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 279.