ПОРО́ТНО. Присл. до поро́тний. Попереду хтось закричав: — …оой-ся! — і всі почали шикуватися поротно в колону (Тют., Вир, 1964, 489).
пороття́ 1, я́, с. Дія за знач. поро́ти1 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 284.