ПОРОШКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до порошо́к. Порошкова маса; // Який має вигляд порошку; подрібнений. Прикладом економічного виготовлення деталей.. є спосіб одержання їх з порошкових матеріалів (Ком. Укр., 6, 1965, 73); // Який виготовляється з порошку. Порошковий дріт.
∆ Порошко́ва металу́ргія — галузь металургії, пов’язана з виготовленням металевих і неметалевих порошків та виробів з них. Сировиною для порошкової металургії, або металокераміки, є металевий порошок (Наука.., 2, 1963, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 288.