ПО́РСКАННЯ, я, с. Дія за знач. по́рскати і звуки, утворювані цією дією. По всьому корівнику чулося дзвінке порскання молока в порожніх дійницях (Добр., Тече річка.., 1961, 30); З річки доноситься гук та регіт Якимів, порскання гнідкове… (Мирний, IV, 1955, 319).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 289.