ПОРТМОНЕ́ТКА, и, ж., заст., розм. Те саме, що портмоне́. — Позвольте, пані, я вам візьму білет.. Вона хвилину, як бачив я, вагалась, боролась, а остаточно витягнула з муфа [муфти] портмонетку (Коб., III, 1956, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 290.