ПОРТОВИ́К, а, ч. Працівник порту; робітник, що працює в порту. Вдень і вночі портовики [Херсона] приймають і відправляють у далекі рейси цінні вантажі (Рад. Укр., 14.I 1965, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 290.