ПОРТСИГА́Р, а, ч. Невеличка плоска коробочка з пластмаси, дерева, срібла і т. ін. для зберігання цигарок або сигар, яку звичайно носять у кишені; цигарниця. Вийняв [Карпо Петрович] з штанів важкий портсигар.., зважив його в руці і закурив (Коцюб., II, 1955, 370); Галаган, що вже закурив сам, відкрив портсигар Кузьмі, а потім до Діденка: — Ви теж, здається, палите. Прошу (Головко, II, 1957, 480); Фельдкомендант сів, витягнув ноги, дістав товсту сигару з блискучого портсигара і запалив її (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 291.