ПОРТТАБА́К, а́, ч. Невеличка коробочка для тютюну, яку звичайно носять у кишені. — Котрий же дасть закурить? — сказав Петро. Так усі три і кинулись, подоставали, хто кисет, хто — порттабак чи просто бляшанку з-під вакси. Навперебій: «Будь ласка!» (Головко, І, 1957, 463); До порттабака вміщалось зразу щонайменше три пачки махорки, і він частував нею всіх (Смолич, Театр.., 1940, 45); Нишпорив [доктор] рукою на столі, шукаючи порттабак, але він був у палаті (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 401).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 291.