ПОРФІ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до порфі́р; // Зробл. з порфіру. Софію [Київську] грабували татари і уніати, які в XVI та XVII ст. вивезли багато мармурових, порфірних та кам’яних деталей оздоблення (Знання.., 9, 1965, 31).
2. Який має колір порфіру; темно-червоний, пурпуровий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 300.