ПО́РЧЕНИЙ, а, е, розм.
1. Який зіпсувався, став непридатним для споживання або використання; зіпсований. Порчене пиво.
2. Який має якусь фізичну ваду. Парубків майже не було, хіба що — порчені та калічені, бо всі хлопці по вісімнадцятому році були нині в солдатах і проливали кров на позиціях (Смолич, Мир.., 1958, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 300.