ПО́РШЕНЬ, шня, ч., техн. Циліндрична деталь двигунів внутрішнього згоряння, парових машин, насосів, компресорів і т. ін., що робить зворотно-поступальний рух всередині більшого циліндра, щільно прилягаючи до його стінок. Всі мовчали й дивилися на поршні, що ритмічно рухалися в циліндрах (Рибак, На світанку, 1940, 210); Поршень — це той же серцевий клапан в організмі машини, він всмоктує пальне, розподіляє його потрібними долями для роботи дизеля (Автом., Щастя.., 1959, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 300.