ПОСА́ДЧИК, а, ч., спец. Назва однієї з спеціальностей робітників вугільної промисловості, що працюють у шахті. Сто місць Червоноградського профілакторію ніколи не пустують. За путівками профспілки тут бувають прохідники і кріпильники, посадчики і машиністи комбайнів (Роб. газ., 5.I 1962, 3); Коли в одну бригаду злились робітники очисного вибою, ..посадчики, прохідники вентиляційних штреків, вони справді стали єдиною бригадою, де один може замінити іншого (Роб. газ., 16.XII 1962, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 309.