ПОСЕ́СТРИТИСЯ, рюся, ришся, док., з ким і без додатка. Стати посестрами. [Лукерія Степановна:] Через тебе вже і наймички мені грубиянствують [грублять]; ти з ними з усіма мало не посестрилась (Кроп., II, 1958, 275).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 318.