ПОСЕСІ́ЙНИЙ, а, е, іст. Стос. до посесії (у 1 знач.).
∆ Посесі́йні підприє́мства, іст. — у Росії та на Україні у XVIII — першій половині XIX ст. — мануфактурні промислові підприємства, що використовували працю посесійних селян; Посесі́йні селя́ни, іст.: а) у Росії та на Україні у XVIII — першій половині XIX ст. — селяни-кріпаки, відкуплені підприємцями (перев. недворянського походження) для роботи на мануфактурних промислових підприємствах. Поряд з працею приписних селян (державних селян, зобов’язаних спеціальними указами відбувати панщину, працюючи на підприємстві) і працею посесійних селян-кріпаків, які були власністю підприємства, на цих підприємствах зростало застосування і найманої робочої сили (Іст. УРСР, І, 1953, 345); б) державні селяни, що працювали в орендарів (посесорів) державних маєтків.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 317.