ПОСИ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до поси́лка 2. — Ось воно те незвичайне, що мене примчало додому, — каже папа і показує мамі якусь невеличку посилочку, загорнену в полотно (Мирний, IV, 1955, 339); Я вчора одержав од Гомолинського Вашу милу посилочку (Сам., II, 1958, 452).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 322.