ПОСИ́ЛЬНА, ної, ж. Жін. до поси́льний2. Пішла по ланкову посильна Параска (С. Ол., Наші знайомі, 1948, 67); Стала дівчина посильною при сільраді. Робота необтяжлива, і часу було вдосталь (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 323.