ПОСКО́ШУВАТИ1, ую, уєш, док., перех., с. г. Скосити все або багато чогось. Поскошую і хлібець, і сіно (Сл. Гр.).
ПОСКО́ШУВАТИ2, уємо, уєте, док., перех. Скосити (очі, рот і т. ін.) (про всіх або багатьох).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 334.