ПОСОКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОСОКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Сокотати якийсь час. Кури розбіглися, але ненадовго. Посокотівши віддалік, вони знов подалися до майданчика (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 761).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 351.