ПОСПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Сплести разом усе або багато чогось. Товсті дерева посплітали віти свої вгорі (Коп., Як вони.., 1948, 97); Кінці разом посплітав.
2. Виготовити плетінням багато чого-небудь (також про багатьох). Зоні хотілося, щоб вінки були дорогі, елегантні, стильні. Тому й боялася, що родичі з села посплітають вінки з жоржин і циній, понатикують туди рож, і вийдуть не вінки, а компрометація! (Вільде, Сестри.., 1958, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 358.