ПОСТАНО́ВКА, и, ж.
1. Здійснення, організація, розгортання якої-небудь роботи, діяльності тощо. Бувають умови, коли зразкова постановка місцевої роботи, навіть в дуже невеликому масштабі, має важливіше державне значення, ніж багато які галузі центральної державної роботи (Ленін, 43, 1974, 214); Чимало педагогічних колективів, окремих учителів добилися серйозних успіхів у постановці політехнічного навчання (Рад. Укр., 28.I 1954, 1); — Так,— розмірковував Дорош, ходячи по хаті. — Безумовно, Сергій каже правду. Я віддався роботі на фермі і не додивився до головного: до загальної постановки, від якої, власне, залежить і моя робота (Тют., Вир, 1964, 162); // перев. у сполуч. із сл. питання, проблема і т. ін. Спосіб трактування, характер розуміння або висвітлення певного суспільного явища, наукової проблеми тощо. Безумовною вимогою марксистської теорії при розгляді будь-якого соціального питання є постановка його в певні історичні рамки.. (Ленін, 25, 1972, 251); Програма КПРС не тільки ставить завдання інтенсивного розвитку суспільних наук.., а й формулює чіткі вимоги щодо напрямків і постановки ряду проблем в галузі цих наук (Нар. тв. та етн.. 3, 1962, 3); Така постановка питання заслуговує на суворий осуд (Ю. Янов., II, 1954, 83).
2. театр. Здійснення вистави на сцені театру. До революції Лисенко міг лише мріяти про постановку своїх творів на великій оперній сцені (Ком. Укр., 2, 1962, 81); Він [Т. Шевченко] закінчив драму «Назар Стодоля». Про постановку її вже велися розмови з Александринським театром (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 177); // перев. з означ. Сценічне оформлення вистави, спектаклю. Нова постановка «Тараса Бульби» М. В. Лисенка у Київському театрі опери та балету — визначна подія в культурному житті республіки (Мист., 3, 1955, 29); // розм. Вистава, спектакль. [Острожин:] Та що там, ви самі либонь знаєте… [Орест:] Звідки маю знати? Я не був на постановці (Л. Укр., II, 1951, 84); Всі школярі беруть ту чи іншу участь у постановці (Вас., III, 1960, 281).
3. спец., рідко. Набута тренуванням манера тримати в певному положенні тіло або руки, ноги і т. ін. під час виконання яких-небудь вправ, певної роботи тощо; постава. Максимов уважно дивився, як біжить Ярина. Він помітив усе: і невироблений старт, і неправильну роботу рук, і невигідну постановку корпуса (Собко, Стадіон, 1954, 128).
∆ Постано́вка го́лосу: а) спеціальне тренування голосових зв’язок для співу. Дуже важлива для збереження голосу і запобігання захворюванням горла «постановка голосу» .., що в справою спеціалістів — учителів співів (Шк. гігієна, 1954, 149); б) майстерність професійного володіння голосом.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 368.