ПОСТПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Місце слова (члена речення) або групи слів після слова (члена речення), з яким вони безпосередньо пов’язані. Відокремлені дієприслівникові й дієприкметникові конструкції зустрічаються у Панаса Мирного як у препозиції, так і в постпозиції (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 469).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 379.