ПОСТУЛА́Т, у, ч., книжн. Твердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне. Основний постулат теорії Фрейда — існування у психіці людини нерозв’язного конфлікту між свідомим і несвідомим (Наука.., 6, 1968, 23); // Незаперечна істина, що не потребує доведення; аксіома. — Професоре, — мовила вона нарешті, знесилено збираючи свої думки.. — Ви забули про один постулат: життя для людини, а не людина для життя… (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 383.