ПОСУ́ШЛИВИЙ, а, е.
1. Який характеризується посухою. Літо стояло посушливе, навколо все горіло (Коз., Нові Потоки, 1948, 14); Біля цього колодязя ніхто не пройде, щоб не напитися.. Вода тут смачна і не спадає навіть в найбільш посушливі роки (Томч., Готель.., 1960, 50); Клімат Куп’янського району, де розташований колгосп, посушливий (Хлібороб Укр., 10, 1964, 44).
2. У якому найчастіше буває посуха. Понад дві третини величезної території Казахстану перебуває в посушливій зоні, де майже нема відкритих водойм (Наука.., 12, 1971, 16); Як відомо, в зоні посушливого степу найсприятливіші умови для озимої пшениці створюються при сівбі її по чорних парах (Хлібороб Укр., 6, 1967, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 392.