ПОСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., розм. Сьорбати раз у раз, потроху, не поспішаючи (чай, каву і т. ін.). Михайло Федорович в довгому персидському халаті.. сидів з меншими дітьми за столом і смачно посьорбував чай (М. Ол., Леся, 1960, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 393.