ПОСІ́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Раз у раз злегка сіпатися, мимовільно рухатися. Щось думає [Зоя] приємне, і тугі губенята їй посіпуються (Гончар, Новели, 1954, 167); Василь Васильович якусь хвилину мовчав, ніби застиг на місці, тільки в нього смішно посіпувався один вус (Гур., Наша молодість, 1949, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 329.