ПОТА́ЙЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. пота́йливий. Стрілянина розбуркала польське військо. Воно готувалося підтримати козаків і кляло їх потайливість (Тулуб, Людолови, II, 1957, 535).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 395.